Spricht hier jemand Ukrainisch?

Всетаки я люблю час інтернетних несправностей. Ці дні проводиш насамоті з реальністю і помічаєш ті речі, котрі залишаються поза полем зору в буденності. Знаходиш старі фільми, музику та усе навколо стає ще більш затишним. Ну і, звісно, з'являється більше часу :-)
я пам'ятаю часи, коли у нас з колишнім інтернет-постачальником були непорозуміння і ми кілька тижнів прожили в такій атмосфері. Їздили на найближчий відділ університету і на партері сиділи з ноутбуком та запасались серйками улюбленого серіалу на вечірній перегляд. Бувало, що ми приїжджали запізно та качали їх на вулиці, восени, танцюючи навколо ноутбуку, щоб хоча б трішечки зігрітись. Я ще встигала писати пости на блозі та відсилати оброблені фото людям. Усе це я веду до нової осені за вікном та домашньої погоди. Хоча, для когось вона врешті стає не домашньо-кондиціонерною, а ідеальною для того, щоб з'являтись на вулиці не лише вечорами, коли вщухне спека. Хочу побажати усім затишної та душевно-теплої наступної пори року і берегти та обігрівати тих, хто поряд. На сьогодні будуть фото-звіт наших позаминулих вихідних. 

 
Кілька слів та рад стосовно нашої подорожі:
з Кракова до Берліну ми їхали вже доволі популярним карпулінгом і я усіма руками та ногами раджу усім ним користуватись. З того часу, як ми почали користуватись цим сервісом ми здобули дуже приємні знайомства з різними людьми. Наприклад цієї подорожі ми познайомились зі старшим чоловіком, котрий потім нас пів ночі возив містом та показував усе, що ми мусимо відвідати та побачити. Були ще приємні нюанси, але досить з тим. Також доволі дешевим перевізним є компанія ecolines. Дешевших квитків, ніж у них, я впевнена, що ви нідене знайдете. і обслуговування доволі приємне. Щодо економ-ночівлі раджу найбільший хостел з досі мною знаних- generator. На сайті написано, що він знаходиться 3км від центру- брешуть :) йти туди з пів годинки, але транспортне сполучення доволі добре.
Про те, що варто побачити дізнаєтесь в путівниках, а я від себе лише додоам, що пройти пів міста вздовж зруйнованої стіни і поуявляти атмосферу та себе в ті часи, коли вона була там- доволі весело та цікаво. Де-неде є пасмо бруківки, котре вказує конкретні місця положення стіни.
А тепер про головне: метою нашої поїздки була моя віза. Ми вже мали досвід з подачею документів на польську візу в Берліні і усе наче виглядає так само, окрім черг та бюрократії. АЛЕ є новий нюанс- від травня робочі візи можна зробити лише за місцем сталої прописки. Тобто українцям лише в Україні, білорусам- в Білорусії і т.д. додатково перед виїздом я зробила страхування euro26, без якого також зазвичай не приймають документи(воно діє для повної легалізації вашого перебування в німеччині типу). Візу зробили менш, ніж за 2 години. Українців цього разу було вдосталь, але не до порівняння з тією кількістю людей, яка товчеться в візових центрах. Працівники консульства та сама пані консул дуже приємні та людські(чи як то сказати). В разі форс-мажорів на кшталт не видрукував анкету чи не маєш ксеро паспорту- йдуть на зустріч та не створюють трагедій.
Ось наче усе, ich muss mich von Ihnen verabschieden. Якщо хтось матиме питання- прошу залишати коментарі чи писати мені в різних соц. мережах
bis bald!


ну і звісно як же ж не згадати про велодром, біля якого ми жили і на який виходили наші вікна :D


Немає коментарів:

Дописати коментар