instagram. selected

Майже в усіх блогах зараз з'являються пости з підсумками/побажаннями/вітаннями і усе це дуже похвально, але я вже піду іншим шляхом.

Знаєте, я хочу пообіцяти собі робити оновлення в блозі регулярними, до того ж в один і той самий час. Але поки я конкретизуюсь з обіцянками для вас - хочу показати вам мої улюблені фото зі свого інстаграму. Деякий час тому я мала роздуми та наміри зробити його більш тематичним чи упорядкованим одному стилю, але згодом я помітила, що оновлення таких профілів мені мало цікаві і в них я слабо відчуваю самого автора, його особистість, не знаю чи ви зрозумієте. Мені подобається бачити буденні аспекти життя людей, а не лише їх творчі реалізації на різні тематики. До того ж, "почерк" майже завжди і так помітний та часто можна пізнати автора роботи. Тому ця думка досить швидко покинула мою голову. Ловіть суміш та можливий короткий опис того, чому конкретно це фото потрапило сюди.

фото в хронологічному порядку :) це перші дні в Німеччині і мій новий велосипед)

 

 я тоді на початку нікого там не знала, але відпочивала від людей і почувала себе добре. час від часу лише хотілось щоб хтось приїхав в гості. і власне... перші гості :)

 

  я закохалась в цю вулицю, коли вперше побачила її. а доля мене нагородила тим, що незабаром я проїжджала нею щодня по справах :)

вечір перед переїздом. а я надзвичайно звикла до нашого житла і зріднилась. з тим місцем маю одні з найліпших спогадів за життя. кирха навпроти дому

вона обожнює велосипеди і возики дитячі, але головна її пристрасть - колеса

повернулись до Польщі і життя набрало нових барв

тиждень мовчання. в гостях нові люди. нові враження

я повернулась з літньої поїздки додому: побачилась з рідними і скучила за  коханим

після несподіваної ночі у Львові напередодні відпочинку на Світязі. я тоді всю ніч не спала так емоції зашкалювали

я вперше була на баскетболі. усе як у фільмах

після другої операції. тиждень мовчання переді мною здавався вже не випробовуванням, а нагодою дійсно прочистити мозок

велосипеди, ну як їх не любити? і вечір, приходьте до нас в сонячні дні проводжати сонце, у нас так гарно вечорами на балконі

того дня ми багато гуляли містом нашою крутою компанією і вечір зустріли над річкою!

ну і куди ж без неї? я ще не зустрічала киці, котра б так любила усіх людей

зустрічала друзів здалека, перші слова новим голосом я сказала їм

наш друг почав працювати в нашому улюбленому сервісі. то ж ми частенько там проводили вечори за розмовами про новинки, досвід та смішними історіями

після #lvivtrackweekend повертаємось до крк сповнені любові та натхнення

один з небагатьох вечорів, котрі ми провели вдома з кицьою вдвох

провідали рідненьких, гуляли і святкували ДН Артема

і повернулись до не менш святкового крк

подаруночки друзям в Україні

домашній вечір з коханим вже в ліжечку перед сном

повернення до норми після поїздки додому на свята